ПІЗНАВА́ТИСЯ, наю́ся, нає́шся, недок., ПІЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. тільки недок. Ставати відомим, виявлятися. Друзі пізнаються в біді (Укр.. присл.., 1955, 141).
2. Вступати в дружні відносини, знайомитися, зближуватися з ким-небудь, близько узнавати когось. В Кутах я мушу зложити візиту п. Стефановичевій, — ми з нею пізнались в Буркуті (Л. Укр., V, 1956, 369); В імперіалістичну війну ви́лазив [Недокус] рачки по окопах, в окопах і з більшовиками пізнався (Збан., Малин. дзвін, 1958, 138); // перен. Зазнавати, переживати (лихо, горе і т. ін.). [Xаненко:] Та я тут ще не за морем, Не пізнався з жадним горем (Фр., XIII, 1954, 364).
3. тільки недок. Пас. до пізнава́ти. Основою художнього багатства мистецтва є перш за все багатство самого життя, різноманітність граней і взаємозв’язків тих явищ об’єктивної дійсності, які пізнаються і відображаються митцем (Про багатство л-ри, 1959, 6); Щастя пізнається лише двома [особами], а переживається воно окремо кожною (Досв., Вибр., 1959, 23); В години великих переживань і тривог людське серце схоже на криничку, яка очищається від мулу — тоді пізнається справжня ціна людяності (Стельмах, II, 1962, 162); Кожен народ пізнається по тому, як він шанує своїх героїв, співців, мислителів, борців за свободу (Тич., III, 1957, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 529.