ПІКЕ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до піке́1; // Зробл. з цієї тканини. Він у шкіряному пальті, картатий галстук, біла пікейна сорочка з твердим комірцем (Кучер, Трудна любов, 1960, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 532.