ПІЛО́ТКА, и, ж. Літній формений головний убір у деяких військовослужбовців. Легка гімнастьорка, погони, пілотка й перебування в походах омолодили його років на двадцять (Довж., І, 1958, 385); На дівчині була зелена суконна пілотка (Дмит., Наречена, 1959, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 534.