ПІНГ-ПО́НГ, а, ч., розм. Настільний теніс. Яких тільки розваг не було тут!.. І все на столах: дитячий більярд, пінг-понг, настільний футбол (Сміл., Сашко, 1957,40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 536.