ПІНЦИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., с. г. Видаляти верхівку молодого пагона для затримання росту одних пагонів і підсилення росту інших. Карликові дерева старанно обрізують і, зокрема, пінцирують для забезпечення найкращих умов розміщення й освітлення окремих частин крони (Хлібороб Укр., 11, 1966, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 537.