ПІОНЕРВОЖА́ТИЙ, того, ч. Керівник піонерського загону або дружини. Тихонюк позаминулої весни сам закінчив Кленівську середню школу і залишився в ній піонервожатим (Збан., Між.. людьми, 1955, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 537.