ПІОНЕ́РКА, и, ж. Жін. до піоне́р 3. Стояли біля входу піонер і піонерка і в сурми сурмили (Ів., Пошта.., 1943, 6); Доня моя піонерка — Галстук пов’язує вперше (Воронько, Тепло.., 1959, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 537.