ПІРАМІДО́Н, у, ч. Біла кристалічна речовина, що вживається як ліки для зниження температури і вгамування головного болю. Від головного болю можна рекомендувати невеликі дози пірамідону чи аспірину (Наука.., 3, 1959, 33); Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (Жур., Звич. турботи, 1960, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 538.