ПІРУЕ́Т, у, ч. У танці, балеті — повний круговий поворот всім тілом на носку однієї ноги. Ялу щебетала про садок, музику і ритмічні танки.. В допомогу пояснень вона.. зістрибнула з стільця й зробила кілька ловкеньких дитячих піруетів (Досв., Вибр., 1959, 268); // У цирковому мистецтві — круговий поворот під час стрибка в повітрі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 540.