ПІ́СНО. Присл. до пісни́й 1, 3. — Булькоче.. мені в животі, бо пісно обідав сьогодні (Фр., IV, 1950, 15); — Чого це у вас на весіллях пісно? (Ю. Янов., І, 1954, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 544.