ПІСТО́ЛЬ, я, ч., заст. Пістолет. Палій узяв два пістолі, сів на того коня та й щез, як той вихор (Укр.. казки, легенди.., 1957, 244); [Дівчата:] Ти думав, як зодігся по-козацькому та пістоль за пояс, то уже й козак? (Вас., III, 1960, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 545.