ПІЩА́НКА, и, ж.
1. Те саме, що піща́ник2 1. У передгір’ях Західного Копет-Дагу спіймали багато різноманітних гризунів — мишовидних хом’яків, перських піщанок (Знання.., 8, 1967, 17).
2. Невелика морська риба ряду окунеподібних з видовженим, стиснутим з боків тілом, яка живе біля берегів, на піщаному грунті, куди заривається на ніч або при небезпеці. У Чорному морі мешкала рибка піщанка — маленька, з мізинець у довжину, тоненька, срібляста стрічечка (Наука.., 11, 1964, 17).
3. Трав’яниста рослина родини гвоздикових, яка росте на пісках. На грунтах з недостачею калію найчастіше ростуть такі бур’яни: чебрецелиста піщанка, лікарська ромашка, дика редька (Хлібороб Укр., 11, 1967, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 553.