ПІЩИ́НА, и, ж. Одна зернина, крупина піску. Із піщин зростають гори, із краплин — могутнє море (Забіла, У.. світ, 1960, 156); * Образно. Вогняне коло [сонця] обгородилося кругом гострими стрілами, котрі.. розбивалися на менші стріли, розсипалися в золоті піщини (Мирний, І, 1954, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 553.