РАБОВЛА́СНИЦТВО, а, с.
1. Рабовласницький лад. В першій половині і в середині І тисячоліття н. е. слов’яни відіграли важливу роль в історії Східної Європи, зокрема у поваленні рабовласництва у Східноримській імперії і у феодалізації Візантії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 348).
2. Те саме, що рабоволоді́ння.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 425.