РА́ДНИЦЯ, і, ж.
1. Жін. до ра́дник 1. Вчителько моя, зоре світова, Раднице моя На Вкраїні милій! (Мал., Полудень.., 1960, 137).
2. Дружина радника (у 2, 3 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 437.