РА́ДШЕ, присл.
1. Краще, з більшою радістю. — Що я за майстер до тостів, — відказав Ежен, — радше я заспіваю вам пісеньку (Фр., І, 1955, 321); Штукаренко ще був у Шумакова.. Шумаков запропонував поснідати удвох, хоч, кажучи одверто, радше лишився б зараз наодинці (Голов., Тополя.., 1965, 259).
2. Точніше, правильніше. І той день [втечі] прийшов нарешті. Радше сказати — тая ніч (Хотк., II, 1966, 104); // У реченнях з порівняльними зворотами вживається в знач. «швидше», «скоріше». Природа і виховання зробили його радше дрібним.. злодієм, ніж розбишакою широкої руки (Фр., VII, 1951, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 438.