РАДІОВУ́ЗОЛ, зла, ч. Комплекс апаратури для здійснення радіозв’язку та передавання радіомовних програм по радіотрансляційній мережі. Про результати роботи за день, про тих, хто вів перед у змаганні, повідомляли через колгоспний радіовузол (Колг. Укр., 7, 1958, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 431.