РАДІ́ТИСЯ, і́ється, недок., безос., кому, розм., рідко. Перебувати в радісному настрої. Галі раділось, що не буде її обидчика дома, менша буде буча (Мирний, IV, 1955, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 436.