РА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і неперех., діал. Орати ралом упоперек ріллі. Починається весна. Василь стає у багатирів орати, ралити, сіяти (Н.-Лев., І, 1956, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 446.