РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ, присл. Те саме, що ра́но-вра́нці. Рано-пораненьку Ясне Сонечко сходило (Тич., І, 1946, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 451.