РАНІ́СІНЬКО, присл. Дуже рано, на світанні. — Гапка ще рано сказала мені, що він був тут ранісінько (Фр., VII, 1951, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 449.