РАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч.
1. Філософський напрям, що протиставляє містиці, теології, ірраціоналізму переконання у здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи і суспільства. Філософський раціоналізм Пушкіна спрямований проти релігійних забобонів і містицизму, на захист науки (Наука.., 2, 1958, 49).
2. Напрям у теорії пізнання, який, на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання.
3. Розсудливе ставлення до життя; розсудливість у вчинках. Боротьба на ниві естетичного виховання — це боротьба за нову людину, проти індивідуалізму і породжених ним споживацтва, практицизму як єдиного ставлення до життя, раціоналізму, проти всіх форм міщанства (Мист., 2, 1965, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 459.