РЕАКТИ́В, у, ч., хім. Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і тим самим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці. Найпростіше завчасно ввести ізотоп у ту речовину чи реактив, з допомогою якого вона аналізується (Наука.., 5, 1959, 22); Оксана тихо відійшла до своїх реактивів, знову поринула в роботу (Кучер, Вогник, 1952, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 465.