РЕАЛІСТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. реалісти́чний. Реалістичність трактування того чи іншого мотиву у східнослов’янському образотворчому мистецтві поєднується з примхливістю загальної композиції речі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 348); Загальний напрямок розвитку нашої художньої ленініани можна визначити як посилення реалістичності в процесі цілісного відтворення епохи Жовтневої революції (Рад. літ-во, 6, 1967, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 467.