РЕВОЛЬВЕ́РНИК, а, ч. Токар, який працює на револьверному верстаті. Матеріали і заготовки з матеріальної кладової на робочі місця доставляють самі токарі-револьверники (Ком. Укр., 1, 1967, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 475.