Що oзначає слово - "ревун"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РЕВУ́Н, а, ч.

1. розм. Той, хто багато і часто реве, плаче. — Так, ведмідь я [Атта Троль]! я ведмідь той, Що незграбою, кудлаєм, Ревуном і товстолапим І бог зна ще як взивають! (Л. Укр., IV, 1954, 151).

2. мор. Звуковий сигнальний прилад; сирена. Ого, як воно розгулялося, його море! Аж ревун гуде безперестанку на маяку, щоб кораблі не збилися з курсу (Кучер, Прощай.., 1957, 294); Тиша стояла над портом, тиша зависла над містом. І тільки ревунина Фонтані, за монастирем, біля виходу з бухтиневгавно ревли, неначе віщуючи шторм (Смолич, Світанок.., 1953, 159).

3. Велика широконоса мавпа родини цебусових; живе в лісах Південної і Центральної Америки, має довгий чіпкий хвіст і дуже гучний голос. Серед чіпкохвостих мавп Гвіано-Бразільської підобласті найбільш характерним родом слід вважати, ревунів (Посібник з зоогеогр.., 1956, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 476.