РЕГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех.
1. Впорядковувати що-небудь, керувати чимось, підкоряючи його відповідним правилам, певній системі. Вуйко держав мене в вічнім страсі, в вічній погрозі. Строгі його приписи регулювали моє життя так, як накручений годинник (Фр., І, 1955, 345); Було щось дуже знайоме в цій дівочій постаті. Може, я бачив її біля розбомблених сталінградських переправ, коли вона регулювала рух машин сигналами своїх прапорців? (Жур., Вечір.., 1958, 288); Значення нервової системи полягає в тому, що вона регулює і погоджує роботу всіх органів, пристосовує її до умов середовища, які постійно змінюються (Анат. і фізіол. люд., 1957, 140).
2. також чим. Домагатись нормальної роботи машини, установки, механізму і т. ін., забезпечуючи злагоджену взаємодію складових частин, деталей. Сам Сакій став на штурвал хедера, а комбайнерові порадив регулювати мотором (Ле, Історія радості, 1947, 206); При сівбі кукурудзи ми регулюємо сівалки так, щоб покласти по два зерна в гніздо (Рад. Укр., 2.11 1962, 2); // Зменшуючи або збільшуючи швидкість, величину і т. ін., досягати потрібної сили, належного ступеня вияву чого-небудь. Температуру плавлення кристалічних речовин можна регулювати. В результаті дослідів установлено, що вона безпосередньо залежить від тиску (Наука.., 10, 1956, 13); Напівпровідники.. регулюють величину струму і напруги (Знання.., 1, 1965, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 480.