РЕДАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка.
1. Перевіряти і виправляти або відповідно оформляти певний текст. Найперше про біографію: привезу Вам її сама в січні, і будемо разом редагувати (Л. Укр., V, 1956, 247); З ранку до вечора він працював у себе за столом, читаючи, пишучи, правлячи коректи, редагуючи (Гжицький, Вел. надії, 1963, 273).
2. Бути керівником якого-небудь видання. Новина: Лукич з нового року обмовляється, редагувати «Зорю» (Коцюб., III, 1956, 138); Перед війною редагував [Юрій Збанацький] районну газету (Ю. Янов., V, 1959, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 481.