РЕЖИСЕ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до режисе́р. Позавчора я після чотирьох літературних варіантів закінчив другу режисерську розробку сценарію «Життя в цвіту», про Мічуріна (Довж., III, 1960, 221); Він був невтомним творцем театру для народу, підносив на ще вищу ідейну і художню ступінь його репертуар, прокладав нові шляхи в акторському і режисерському мистецтві (Збірник про Кроп., 1955, 80); Керівники театрів доручають молодим акторам відповідальні ролі, нерідко залучаючи їх навіть до режисерської роботи (Мист., 3, 1959, 10); // Признач. для режисера. Відсутність високого професіоналізму в сценарній справі часто-густо породжує небезпечну форму дилетантизму — режисерську літературу (Літ. Укр., 21.ІІ 1969, 4); // Який складається з режисерів. До участі в картині [«Під червоною зіркою»] були залучені кращі місцеві режисерські і акторські сили (Укр.. кіномист., І, 1959, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 485.