РЕЖИСУ́РА, и, ж.
1. Режисерська діяльність, керівництво постановкою спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави і т. ін. Вона готувалася на режисера-постановника, навіть, здається, підробляла трохи режисурою по робітничих клубах (Вільде, Ти мене не любив, 1958, 11); Мені запропонували зайнятися режисурою, і я вирішив спробувати себе на короткометражні. Написав сценарій за вечір — комедійний (Довж., III, 1960, 239); Олексія Баталова кіноглядачі знають не лише як талановитого кіноактора, але й як постановника фільму «Шинель» за однойменною повістю М. Гоголя. Актор вирішив знову повернутися до режисури (Літ. Укр., 3.IV 1964, 4).
2. Режисерське оформлення якого-небудь спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави і т. ін. Кожен глядач [німого кіно],.. по-своєму читаючи напис, ніби здійснював режисуру фільму (Довж., III, 1960, 149); Майстерність футболістів досягла нині такого рівня, що деякі матчі порівнюють із спектаклем, — говорять про їх режисуру, мізансцени, імпровізацію футболістів (Наука.., 6, 1968, 57).
3. збірн. Люди, які займаються режисерською діяльністю; режисери. І не подолати б нам їх [труднощі] без допомоги кваліфікованої режисури (Минуле укр. театру, 1959, 163); Успіх Дніпропетровського пересувного театру є результатом спільної роботи досвідченої режисури з творчим колективом (Мист., 4, 1956, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 486.