РЕЗОНЕ́РСТВУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до резоне́рствувати. Загальновідомо, що сірий, безбарвний драматичний образ не можна яскраво втілити на сцені. При всьому найщирішому бажанні оживити, отеплити ходячу резонерствуючу схему актор позитивних наслідків не досягне (Літ. газ., 25.XI 1953, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 489.