РЕКОГНОСЦИРУВА́ННЯ, я, с., військ., геод. Дія за знач. рекогносцирува́ти, Їм [командирам] треба було з рекогносцирування повернутися до дивізії й з нею знов рушати на вихідні [позиції] (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 494.