РЕКОНВАЛЕСЦЕ́НТ, а, ч., мед. Людина, яка ще не одужала остаточно, але вже не має яскраво виявлених клінічних ознак хвороби. В практиці школи серед учнів іноді трапляються діти фізично ослаблі,.. що перенесли протягом поточного навчального року тяжкі захворювання, так звані реконвалесценти (Шк. гігієна, 1952, 152); Зима й білість. Я реконвалесцент, і ще не виходжу з хати (Коб., III, 1956, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 495.