Що oзначає слово - "рекорд"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РЕКО́РД, у, ч.

1. Найвище досягнення, здобуте в чому-небудь. Диск блиснув проти сонця і вдарився об землю недалеко від прапорця. Кілька сантиметрів залишалось до рекорду (Собко, Стадіон, 1954, 10); Рекорд дальності польоту належить морським ластівкам, маршрут яких лежить з Північного полюса до Південного 60 000 кілометрів! (Наука… 9, 1965, 41).

◊ Встано́влювати (встанови́ти, дава́ти, да́ти, ста́вити, поста́вити і т. ін.) реко́рд — досягати найвищих показників у чому-небудь. Шелемеха встановив новий рекорд швидкості, пролетівши за п’ятнадцять годин з Москви до Владивостока (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 35); [Кіндрат:] Думаю виконати свій п’ятирічний план [видобутку вугілля] за півтора року.. [Павло:] Хочеш рекорд дати? (Корн., II, 1955, 154); Ївжин батько поставив рекорд по сівбі, це був зразок високої трудової доблесті (Донч., IV, 1957, 176); Побива́ти [попере́дні (старі́ і т. ін.)] реко́рди див. побива́ти; Поби́ти реко́рд див. поби́ти.

2. перен., розм. Найвищий ступінь вияву чого-небудь. Гадаємо, що по суті цього рекорду продажності, хамства.. і цинізму які б то не були поясненнязайві (Еллан, II, 1958, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 496.