РЕКРЕАЦІ́ЙНИЙ, а, е, заст. Стос. до рекреації; // Признач. для користування під час рекреації. Рекреаційні приміщення і коридори призначені для того, щоб дати дітям можливість відпочити між заняттями (Шк. гігієна, 1954, 179); Всі боязко позирали на двері, що вели до рекреаційного залу, де мали відбутися вступні екзамени (Добр., Ол. солдатики, 1961, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 497.