РЕКРУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. іст. Брати в рекрути.
2. заст. Залучати людей до якоїсь справи, набирати їх для чого-небудь; вербувати. Буваючи часто в Ясені, Олекса нав’язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Хотк., Довбуш, 1965, 342).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 497.