РЕКУПЕРА́ЦІЯ, ї, ж., техн. Уловлювання та повернення енергії, газу і т. ін., що були використані під час робочого процесу, для повторного використання їх у цьому процесі. На них [хіміків] чекають багато нових складних проблем виробництва. І чи не найголовніша з них — рекуперація сірковуглецю (Роб. газ., 26.V 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 498.