РЕМІНГТО́Н, а, ч. Друкарська машинка особливої системи. З-за дверей кімнат ледве чутно перегук телефонів, напружений гарячковий стук ремінгтонів (Кир., Вибр., 1960, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 501.