РЕНЕГА́ТСТВО, а, с.
1. Відмовлення від своїх переконань і перехід у табір противників; зрадництво. Ліквідатори таку розбещеність, такий зрадницький дух, таке ренегатство вносять, що й уявити собі важко (Ленін, 48, 1974, 137); — Завершив [Чекайленко] свою підлу статтю здравицею на честь доблесної добрармії і спасителя Росії Денікіна. Як вам подобається це наймерзенніше ренегатство? (Бурл., М. Гонта, 1959, 189).
2. Зречення своїх релігійних уявлень, свого віросповідання.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 505.