РЕНТА́БЕЛЬНИЙ, а, е, ек. Який виправдовує затрати, дає прибутки; прибутковий, доцільний. Використання робочих коней в господарстві тільки в тому разі є рентабельним, якщо ці коні добре оплачують роботою корм (Конярство, 1957, 94); Запровадження обліку затрат праці на одиницю продукції вимагає від керівників колгоспів більш рентабельного ведення господарства (Колг. Укр., 4, 1957, 11); — Він за жінчині гроші зможе стати пайщиком в якому-небудь рентабельному підприємстві (Вільде, Сестри.., 1958, 526).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 505.