РЕНТА́БЕЛЬНІСТЬ, ності, ж., ек. Абстр. ім. до рента́бельний. Рентабельність — це відношення суми чистого доходу господарства до виробничих затрат, до собівартості продукції (Колг. Укр., 12, 1956, 8); Необхідно всемірно посилювати господарський розрахунок, добиватися найсуворішої економії й ощадливості, скорочення втрат, зниження собівартості і підвищення рентабельності виробництва (Програма КПРС, 1961, 79); Чим нижча собівартість деталі, тим вища рентабельність її виготування (Фрез. справа, 1957, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 506.