РЕПТИ́ЛІЯ, ї, ж.
1. зоол. Те саме, що плазу́н 1. Чимало знищують мишей, шкідливих комах та їх личинок плазуни, або рептилії: вужі, полози, мідянки тощо (Наука.., 8, 1958, 4); — На Землі з’явилися й зникли динозаври й літаючі рептилії (Загреб., День.., 1964, 72).
2. перен., зневажл. Особа, яка відзначається угодовством або плазуванням перед вищими за рангом людьми. У Харківському професорському колі Потебня був взірцем особистої порядності, відкритого презирства до донощиків-шептунів і численних на той час різного роду рептилій (Мовозн., XVI, 1961, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 512.