РЕТРАНШЕМЕ́НТ, у, ч., військ., заст. Військове укріплення, розміщене за головною позицією для підсилення внутрішньої оборони. Лаштували [козаки] старі, недавно одержані, запорозькі гармати, що після зруйнування Січі зберігалися на Новосіченському ретраншементі (Добр., Очак. розмир, 1965, 83); Залишки ретраншементів ще й досі є на Великій Хортиці (Наука.., 9, 1967, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 516.