РЕТУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Піддавати що-небудь ретуші. Ретушують олівцем у тих місцях негатива, які вимагають збільшення густини. Воно [ретушування] полягає в нанесенні дуже дрібних точок або хвилястої лінії, сітки і т. д. (Довідник фот., 1959, 186); Фотографію-велетень друкують по частинах, які потім склеюють і ретушують (Веч. Київ, 4.ІІІ 1966, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 517.