РЕ́ФЕРІ, невідм., ч., спорт. Суддя спортивних змагань. Точно о четвертій двадцять розітнувся перший (довгий) свисток рефері (Смолич, І, 1947, 36); Бійці стоять у центрі рингу. Хвилюються. Рефері — між ними (Веч. Київ, 5.V 1971, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 518.