РЕФОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Змінювати що-небудь шляхом реформи (реформ); перетворювати, перебудовувати. Розклад кріпосного господарства, безперервне посилення масового селянського руху змусили царизм реформувати управління державними селянами (Іст. УРСР, І, 1953, 390).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 520.