РЕЦЕНЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. рецензува́ти. Треба покінчити з благодушним, безпринципним рецензуванням поганих фільмів (Довж., III, 1960, 209); Йому дали на рецензування популярний підручник фізики (Рибак, Час.., 1960, 485).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 521.