РЕЦИДИВІ́СТ, а, ч., юр. Особа, яка, відбувши покарання, вчинила повторний злочин. Рецидивіст справляє надзвичайно негативний вплив на інших осіб, нерідко залучаючи їх до злочинної діяльності (Ком. Укр., 9, 1966, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 522.