РЕЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Декламувати. А вже як зачне [тато].. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (Фр., III, 1950, 430).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 522.