РЕШІ́ТКОВИЙ, а, е. Схожий на решітку (у 1 знач.). Крім решіткового орнаменту на німбах ікон XV ст. є ще зрідка проміжний орнамент у формі двох-трьох рядків трикутників, гравірованих однією або подвійною простою чи хвилястою лінією (Укр. Декор. різьба, 1970, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 525.